Залікові уроки

Різні життєві позиції пересонажів 
(Василь Симоненко "Цар Плаксій та Лоскотон")


Сполучення йо, ьо

Самоаналіз уроку української мови,

проведеного Коробкою Марією Андріївною

26.11.13. у 5-в класі Спеціалізованої школи № 58

Керівник від бази практики – Ліксунова Світлана Василівна

Тема уроку. Сполучення йо, ьо.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Відповідно до календарно-тематичного планування на вивчення розділу фонетики  відводиться 14 годин. Урок за темою сполучення йо, ьо - сьомий у системі уроків з фонетики. З попередніх уроків учні уже мають поняття про звуки та букви української мови, розрізняють голосні та приголосні звуки, приголосні тверді та м’які, а також дзвінкі та глухі, знайомі з правилами написання м’якого знака. На наступних уроках робота буде спрямовуватися на подальше знайомство із фонетикою, а саме: вивчення правил написання апострофа, правил переносу, розгляд випадків уподібнення, спрощення та подвоєння приголосних.

Навчальною програмою передбачено, що у результаті вивчення теми учні повинні: правильно вимовляти, читати та записувати з голосу слова з буквосполученнями йо, ьо (в межах вивченого матеріалу); розпізнавати орфограми і пояснювати їх за допомогою правил; наводити приклади; правильно вживати у мовленні слова з буквосполученнями йо, ьо.

Відповідно до вимог навчальної програми і календарно-тематичного планування було визначено  мету уроку:

-                   пояснити правила вживання буквосполучень ьо, йо, формувати вміння правильно вимовляти та писати слова із вказаними буквосполученнями; пояснювати орфограми за допомогою правил;

-                   розвивати пам’ять, увагу, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів;

-                   виховувати повагу до усної народної творчості.

Метою та завданнями, що вирішувались на уроці, зумовлено вибір типу та структури уроку: урок вивчення нового матеріалу, складався із семи логічно пов`язаних етапів: організація класу на роботу, актуалізація опорних знань учнів, повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності, вивчення нового матеріалу, закріплення вивченого матеріалу, підведення підсумків та рефлексія учнів.

При підготовці до уроку було враховано психологічні закономірності засвоєння знань.

При плануванні та проведенні уроку було дотримано основних загальнодидактичних вимог:   врахування вікових та психологічних особливостей учнів, реальних навчальних можливостей класу, їхнього розвитку.

При виборі методів і прийомів ми відштовхувались від  поставленої мети. На початку уроку було забезпечено сприятливу емоційну атмосферу за допомогою технології «Обмін побажаннями». На етапі актуалізації опорних знань було проведено попереджувальний словниковий диктант, що допоміг учням пригадати основні орфограми, а також дозволив оцінити одного учня, який записував слова на дошці та розповів алфавіт; після цього другим учнем було записано 4 слова з диктанту у транскрипції (такий вид роботи також дозволив оцінити одного з учнів); далі третьому учню було запропоновано виконати на дошці синтаксичний розбір речення, за який він також отримав оцінку. Такі види роботи на етапі актуалізації опорних знань дозволили пригадати уже вивчений матеріал, а також проконтролювати знання трьох учнів та оцінити їх.

На етапі повідомлення теми та мети уроку було використано метод спостереження над мовним матеріалом, що дозволив учням самостійно сформулювати тему уроку.

На наступному етапі – вивчення нового матеріалу – було використано такі методи та прийоми, як: пояснення вчителя, читання правила учнями, виконання вправи на перевірку розуміння нового матеріалу (вправа на переклад), які допомогли зрозуміти, у яких випадках пишеться йо, а в яких ьо. При закріпленні вивченого матеріалу учні вправлялися із записом слів з йо, ьо у транскрипції, що дозволило зробити висновок про те, скільки звуків позначають сполучення йо та ьо; а також виконали розподільний диктант, попередньо вставивши пропущені сполучення букв.

Вкінці уроку учням було запропоновано здійснити рефлексію своєї роботи.

Основними формами роботи на уроці були фронтальна (на етапі актуалізації опорих знань та підведення підсумків уроку), групова (при перевірці розуміння матеріалу та закріпленні) й індивідуальна (на етапі закріплення вивченого матеріалу).

Таким чином, обрані шляхи досягнення мети, комплекс методів та прийомів, вибір раціональної структури уроку сприяли реалізації поставленої мети. Урок можна вважати результативним, а поставлену мету досягнутою, що підтверджується змогою учнів підвести підсумки уроку (пояснити, коли у словах пишеться сполучення йо, а коли – ьо, та скільки звуків вони позначають у транскрипції).

Самоаналіз уроку української літератури,

проведеного Коробкою Марією Андріївною

22.11.13. у 5-в класі Спеціалізованої школи № 58

Керівник від бази практики – Ліксунова Світлана Василівна

Тема уроку. Різні життєві позиції персонажів (В. Симоненко «Цар Плаксій та Лоскотон»)

Тип уроку: урок поглибленої роботи над змістом твору.

Відповідно до календарно-тематичного планування на вивчення творчості відомого української письменника Василя Симоненка відводиться 2 години. Проведений урок – другий  у системі уроків з теми. На попередньому уроці робота була спрямована на знайомство з цікавими фактами з життя дитячого письменника Василя Симоненка, з його твором «Цар Плаксій та Лоскотон»; формулювання  власних висновків учнів про цей твір; вивчення особливостей віршової мови.

Навчальною програмою передбачено, що у результаті вивчення теми учні повинні вміти: виразно й осмислено читати казку, звертаючи увагу на ритм, риму, особливий порядок слів віршованої казки; визначати основні риси характеру дійових осіб твору; простежувати різні способи життя та поведінки дійових осіб; розуміти значення для розкриття змісту твору назви казкової країни, імен персонажів казки; висловлювати особисте ставлення до зображуваного, проводити аналогії з сучасним життям; а також усвідомлювати значення для людини та її життя оптимістичного погляду на світ.

При підготовці до уроку було враховано вимоги навчальної програми і календарно-тематичного планування.

Метою проведеного уроку стало осмислення ідейно - тематичного спрямування казки, простежування різних способів життя і поведінки дійових осіб, життєвих позицій Царя Плаксія і Лоскотона (песимістичної та оптимістичної); розвиток культури зв'язного мовлення, вміння висловлювати власні міркування; виховання оптимістичного ставлення до життя, поваги до людей.

Вибір типу і структури уроку зумовлено метою та завданнями, що вирішувалися на уроці: урок поглибленої роботи над змістом твору, складався із п’яти логічно взаємозв`язаних етапів: організації класу на роботу, повідомлення теми та цілей уроку, мотивації навчальної діяльності, опрацювання навчального матеріалу, підведення підсумків та рефлексії учнів. Така послідовність роботи відповідає логіці навчального процесу – від формування мотиву до практичного результату.

При плануванні та проведенні уроку було дотримано основних загальнодидактичних вимог: врахування вікових та психологічних особливостей, реальних навчальних можливостей класу, їхнього розвитку; врахування потреб і запитів до даного уроку.

При виборі методів і прийомів виходили з поставленої мети. Було використано такі методи й прийоми, як: бесіда (вступна), словесне малювання, «Асоціативне гроно», складання порівняльної таблиці, постановка пізнавального завдання, постанова проблемного питання, «Впізнай героя».

На початку уроку учням було запропоновано невеличку бесіду за змістом прочитаної казки (за цитатою відгадати, про яку країну йде мова, висловити свої враження від прочитаного твору, його героїв).

 Такий прийом дав можливість логічно перейти до характеристики головних героїв казки. Учням було запропоновано уявити та словесно описати Лоскотона та Царя Плаксія (словесне малювання відбувалося з опорою на ілюстративні матеріали). Далі було застосовано технологію «Асоціативного грона» до персонажів казки (Царя Плаксія, Лоскотона), під час складання грона учням потрібно підтвердити свої думки словами з тексту.

Такий вид роботи дав можливість прийти до необхідності порівняння двох образів героїв та логічно перейти до наступного етапу роботи – складання порівняльної таблиці-характеристики героїв, яка дозволила вийти на життєву позицію героїв (песимістичну та оптимістичну) та встановити значення слів песиміст та оптиміст. Після цього учні висловили свої думки з приводу того, яку життєву позицію вони підтримують та чому.

Формулювання основної думки твору почалося з постановки ряду пізнавальних завдань та проблемних запитань, які дозволили осмислити те, що потрібно радіти життю, ставитися до усього з усмішкою, бути добрим до людей і в скрутну хвилину тобі буде кому допомогти.

Після запису теми та основної думки, сформульованих учнями, до зошита, було запропоновано пригадати й інших героїв казки, а саме впізнати героя твору за його характеристикою.

Урок можна вважати результативним, а поставлену мету досягнутою. Це підтверджується тим, що учні добре справилися із характеристикою героїв твору, прослідкували їх поведінку та життєву позицію, а також осмислено підійшли до формулювання основної думки казки.

ЗВІТ

ЗВІТ

 ПРО ПРОХОДЖЕННЯ  ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

студентки 5 курсу,  групи УА

Коробки Марії Анріївни

Практику проходила у 5-в класі спеціалізованої школи №58

з 04.11. до 30.11. 2013 р.

Груповий керівник:       Макаренко Лариса Вікторівна

Керівник від бази практики:  Ліксунова Світлана Василівна

1.   КІЛЬКІСНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Відвідано  4  уроки учителів (з них  2 мови та 2 літератури)

Відвідано 10 уроків практикантів (з них 6 мови та 4 літератури)

Проведено 12 уроків (з них 8 мови та 4 літератури)

Проведено  1  позакласний захід

       2.     ЗМІСТ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ПІД ЧАС ПРАКТИКИ

 Педагогічну практику проходила у спеціалізованій школі № 58 у 5-в класі. Школа нам вже знайома, адже на 3 курсі ми проходили практику також у ній.

Ще до початку практики мною було відвідано настоновчу конференцію в університеті, де нас ознайомили із метою, завданнями і змістом практики, особливостями організації діяльності практикантів та вимогами до документації.

 У перший день практики відбулось знайомство з вчителями української мови та літератури. Я потрапила під керівництво до Ліксунової Світлани Василівни, вона люб’язно надала мені календарно-тематичне планування, свій розклад, розповіла про 5-ті класи, ксасним керівником одного з яких вона є. Тому, прийшовши додому, я легко змогла скласти свій розклад проведення уроків на два тижні.

        Наступним етапом стала навчальна робота. Разом з студентами-практикантами у нас була можливість спостерігати уроки не тільки у свого вчителя-керівника, а й у інших вчителів. Спостереження уроків дало можливість проаналізувати ситуації, методи і форми роботи, які були на уроці і обрати для себе щось корисне. Оцінити до чого учитель приділяє значну увагу, які шляхи обирає для досягнення мети уроку, як регулює дисципліну. 

    Далі відбулось знайомство з  5-в класом. Коли вперше я спостерігала їхні уроки, я одразу помітила, що учні дуже виховані, продуктивно працюють впродовж уроку, проте вони ще такі маленькі та непосидючі, що учителю постійно доводилося тримати їх у тонусі.

Наступного тижня довелось вже самій проводити уроки. Протягом усього перебування в школі я мала змогу отримувати консультації від учителя та керівника від університету, що дуже допомогло при підготовці до уроків (продумуванні організаціїї часу, змісту уроку, відбору змісту навчального матеріалу, вибору методів навчання), адже сама я ще не володію досвідом роботи.      

При підготовці конспектів уроків я керувалася принципом визначення навчально-виховних завдань цілої теми. Потрібно враховувати ті завдання, які будуть вирішуватись саме на конкретному уроці, продумати, що головне в матеріалі уроку, а що другорядне; пам’ятати про міжпредметні зв'язки, про основні знання, які є стрижневими в даному курсі; вміти правильно розподіляти час між етапами уроку, а також особливу увагу при проведенні уроків у 5 класі слід звертати на вікові особливості учнів.

Протягом наступних трьох тижнів практики, відповідно до календарно-тематичного планування, мною було проведено 8 уроків мови за темами: «Звуки мови та мовлення», «Приголосні тверді та м’які», «Правила вживання букви ь», «Приголосні дзвінкі та глухі», «Позначення звуків на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв», «Тренувальні вправи», «Сполучення йо, ьо», «Правила вживання апострофа».

 З літератури мною було проведено 4 уроки за темами: «Василь Симоненко  «Цар Плаксій і Лоскотон», «Різні життєві позиції персонажів», «Галина Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» - повість-казка сучасної дитячої письменниці» та «Характеристика образів повісті-казки Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Протягом усіх дванадцятьох уроків використовувала різні методи та прийоми роботи:  фронтальне опитування, пояснення вчителя, читання правил учнями, спостереження над мовним матеріалом, метод вправ (вправи на реконструкцію, на переклад, на розподіл, фонетичний розбір, запис слів у транскрипцію, синтаксичний розбір, «Віднови слова» та ін.); творче читання (вчителем, учнями), читання портрета автора, повторення відомостей з теорії літератури, бесіда за змістом прочитаного, словесне малювання, постановка пізнавального завдання, постанова проблемного питання, складання таблиць та схем.

При плануванні та проведенні уроків я дотримувалась  основних загальнодидактичних вимог:  урахувавання вікових, індивідуальних, психологічних  особливостей учнів; створення сприятливої емоційної атмосфери на уроці; дотримання педагогічної культури вчителя, педагогічного такту і культури мовлення. Кожного уроку намагалась сприяти особистісному розвитку учня, розвитку культури мовлення учнів.

 3.     НАЙТИПОВІШІ ПОМИЛКИ, НАЙБІЛЬШІ  ТРУДНОЩІ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ

При проходженні практики зіткнулась із такими труднощами та проблемами:

- нездатність охоплювати цілий клас, залучати кожного учня до роботи (особливо на уроках літератури, де присутній увесь клас);

- регулювання дисципліни;

- складність об’єктивно оцінювати учнів;

- відсутність відчуття часу на уроці, нездатність самостійно орієнтуватися у часі;

- відсутність зауважень та порад зі сторони вчителя.

4. ОСОБИСТІ ДОСЯГНЕННЯ. МЕТОДИЧНІ ТВОРЧІ ЗНАХІДКИ, ВІДКРИТТЯ, НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ

Найголовнішим особистим досягненням вважаю те, що нарешті можу відриватися від конспектів, залишати їх на столі. Крім цього, під час проходження педагогічної практики я намагалась:

- чітко продумувати структуру уроку, відповіді учнів, старанно готуватись до уроків;

- зацікавити учнів, підібрати різноманітні види роботи;

- визначити, що є приорітетним, а що другорядним, й акцентувати увагу на головному;

- завжди проводити інструктаж щодо виконання домашнього завдання, за можливостей використовувала диференційований підхід;

- залучати до роботи більше учнів, запитувати й тих, що самостійно не виявляють бажання.

5.   ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ 

На уроках літератури старалася використовувати проблемні методи навчання, щоб застосувати це у дипломній роботі.

Переконалася у тому, що проблемні методи справді  розвивають розумові здібності учнів, спонукають їх мислити, виховують самостійність, активність та креативність учнів, сприяють формуванню всебічно розвинутої особистості, спроможної вирішувати майбутні професійні та життєві проблеми; викликають інтерес до навчання і відповідно сприяють кращій активізації навчальної діяльності учнів.

 6.     ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

За час проходження практики ознайомилась з особливостями педагогічної діяльності вчителя, вивчила досвід роботи вчителів-словесників.

Крім цього, я навчитись більш-менш володіти аудиторією, орієнтуватись в нестандартних ситуаціях, які виникають в процесі спілкування з учнями.

Вдосконалила своє вміння писати розгорнуті плани-конспекти уроків.

Хотілося б зазначити, що цього року, у порівнянні з минулим,  я відчувала більшу відповідальність за проведені уроки, за знання учнів після моїх уроків, крім цього, я почувлася впевнено у спілкуванні з учнями, проводила уроки без конспекту в руках.

7. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ТЕОРЕТИЧНОЇ І ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В УНІВЕРСИТЕТІ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ

Організувати вчителів так, щоб вони контролювали роботу практикантів, постійно давали зауваження та рекомендації до уроку.