... - сказала Едель на сьогоднішньому уроці літератури. Мабуть, найприємніші слова, які я коли-небудь чула від учнів! Ось так пройшла наша рефлексія)
Я вже остаточно зрозуміла, що мені справді пощастило з класом: вони такі активні, все їм цікаво. Ще не встигаю питання задати,а вони вже руки піднімають, вже хочуть ділитися своїми думками, враженнями від твору. Так ще й не бояться висловити думку, яка протилежно відрізняється від думки інших: усі уявляють яян огидними маленькими чоловічками, а дівчинка встає і каже: "А я от думаю вони дуже вродливі, тому й егоїстичні та зациклені на собі...". =))))))
"А мені здається, що яяни колись були людьми, яким було послане випробування таке ж, як і хлопчику, але вони його не пройшли, тому і замкнені тепер у місті..."
Запримітила одного хлопчика: він завжди такі цікаві ідеї видає, нестандартні питання задає, але чомусь він не такий активний, як інші((( Я не можу зрозуміти, чи він трішки заікається, чи то він хвилюється так, можливо тому соромиться(((
Взагалі розумію, що відчуття після уроків якісь зовсім інші, в порівнянні з минулим роком. І це мене дуже дивує!!! Пам'ятаю, як після тогорішніх уроків хотілося просто впасти, здавалося, ніби віддав усе, що мав... А зараз і почуваюсь нормально, і позитивні враження залишаються, і якесь задоволення! Ірина Миколаївна каже, що можливо тому, що результат є, а він є тому, що підготовка ретельна, але минулого року також готувалася...не знаю... чи справа в дітях, чи в тому, що хвилювання менше і це дозволяє вільніше почувати себе, не боятися говорити з учнями... Не знаю, в чому причина, але результат, безперечно, радує!
Як би хотілося так приємно і закінчити,але ще ж стільки недоліків...
Почну з того, що конспекти треба вчити))) Вчити, вчити і вчити!!! В цьому я вже переконалася сьогодні: на жаль, не встигла добре вивчити конспект, і тому деякі відповіді учнів наполовину прослухала, поки підчитувала, що ж потрібно запитати далі( Я ніби і пам'ятала, що маю питати, але боялася пропустити щось важливе, без чого вони б не зрозуміли ідею казки; плюс ще й цей скажений темп, коли постійно двадцять рук, усі хочуть відповісти...мені ще треба звикати, а то важко так швидко орієнтуватися.
Хоча виглядає це так тільки зсередини, так сприймаю я , а от Ірина Миколаївна з Ірою зауважили, що навпаки не вистачає динаміки, коли питаєш одного, другого, а як ти думаєш, а як ти...і т.д. Тому мені ще працювати і працювати... сподіваюся, що ще за 4 уроки ситуація з цим покращиться.
Крім цього, не вдався підсумок - проговорила його сама, адже вже дуже поспішала провести рефлексію)))) І ти дивись, не прогадала, рефлексія була такою приємною)))) хахах
Урочисто обіцяю, що наступного разу виправлюсь!
От і все... Щось з кожним разом дописи все більші і більші...мабуть, вже дістала усіх)))
P.S. Прочитала дописи дівчат (Іри та Каті) - дуже прикро... старшокласники - вони такі...)
Сподіваюся, на наступних уроках буде по-іншому!
Машо, залишається за тебе тільки порадіти! Ти молодець,якщо учні із задоволенням відвідали б ще раз урок. Успіхів тобі і далі!
ВідповістиВидалитиДякую-дякую! Тобі також успіхів та терпіння)
Видалити